ЗАТВЕРДЖУЮ

                                                                                                                          Директор ЗДО №2         Тетяна ПОЛЕТАЄВА

                                                                                                                           _________________________

ГРАФІК САМООЦІНЮВАННЯ ЗА НАПРЯМОМ «ОСВІТНЄ СЕРЕДОВИЩЕ»

Положення про внутрішню систему якості  освіти в ЗДО№2

                                               Положення

                                              про внутрішню систему забезпечення якості освіти

заклад дошкільної освіти комбінованого типу  (ясла-садок) №2 Кам'янка – Бузької міської ради  

1. Загальні положення (освітня робота проводиться у змішаному режимі )

1.1. Положення про внутрішню систему забезпечення якості освіти вЗДО №2 розроблено з урахуванням частини третьої статті 41 Закону України «Про освіту», Закону України від 06.09.2018 «Про дошкільну освіту», Базового компоненту дошкільної освіти, Статуту закладу та регламентує систему забезпечення якості освітньої діяльності та якості освіти (систему внутрішнього забезпечення якості, далі ЗЯО) у закладі дошкільної освіти №2

Згідно з Законом України «Про освіту» система внутрішнього забезпечення якості освіти в ЗДО №2 передбачає здійснення таких процедур і заходів:

– визначення принципів та процедур забезпечення якості освіти;

– здійснення моніторингу та періодичного перегляду освітніх програм;

– щорічне оцінювання здобувачів освіти, загальне оприлюднення критеріїв, правил і процедур оцінювання здобувачів освіти;

– забезпечення підвищення кваліфікації педагогічних працівників;

– забезпечення наявності необхідних ресурсів для організації освітнього процесу, у тому числі інклюзивного навчання;

– забезпечення наявності інформаційних систем для ефективного управління освітнім процесом, закладом освіти;

– забезпечення публічності інформації про освітні програми;

– забезпечення ефективної системи академічної доброчесності.

– оприлюднення критеріїв, правил і процедур оцінювання педагогічної діяльності педагогічних працівників;

· оприлюднення критеріїв, правил і процедур оцінювання управлінської діяльності керівних працівників закладу освіти.

- наявність необхідних ресурсів (кадрових, фінансових, матеріальних, інформаційних, наукових, навчально-методичних тощо);

· - організацію освітнього процесу, яка відповідає сучасним тенденціям розвитку національної та світової економіки і освіти;

Колегіальним органом управління ЗДО №2, який визначає систему та затверджує процедури внутрішнього забезпечення якості освіти, є педагогічна рада. Моніторинг системи внутрішнього забезпечення якості здійснюється адміністрацією закладу.

1.2. Внутрішня система забезпечення якості освіти у ЗДО №2 спрямована на вдосконалення всіх напрямів діяльності закладу.

1.3. Положення регламентує зміст і порядок забезпечення якості освіти для здобувачів закладу дошкільної освіти за такими напрямками:

- освітнє середовище;

- система оцінювання освітньої діяльності здобувачів освіти;

- система педагогічної діяльності;

- система управлінської діяльності

2. Принципи забезпечення якості освіти

2.1. Стратегія (політика) забезпечення якості освіти в ЗДО базується на принципах

– адаптація нормативно-правових актів Міністерства освіти і науки України, чинного законодавства та інших документів, що регламентують діяльність у галузі освіти;

– створення системи управління якістю, яка забезпечуватиме удосконалення системи контролю підготовки здобувачів освіти та досягнення об’єктивності оцінювання знань;

– підвищення мотивації здобувачів освіти до систематичної активної роботи впродовж усього періоду навчання на формування системних, стійких знань, умінь, навичок та компетенцій;

– впровадження в освітній процес передових досягнень науки і технологій;

– надання освітніх послуг, на високому рівні;

– систематичне підвищення кваліфікації педагогічних працівників;

– введення (за можливості) освітніх послуг за рахунок додаткових платних послуг;

– постійний розвиток матеріально-технічної бази та інформаційних ресурсів;

– підвищення ефективності системи управління якістю через визначення цілей у галузі якості та їх перегляд при потребі, удосконалення процедур контролю.

2.2. Внутрішня система забезпечення якості дошкільної освіти повинна бути об’єктивною, відкритою, інформативною, прозорою.

2.3. Забезпечення якості освіти передбачає здійснення таких процедур:

- оновлення нормативно-методичної бази забезпечення якості освіти та освітньої діяльності;

- постійний моніторинг змісту освіти;

- спостереження за реалізацією освітнього процесу;

- моніторинг технологій навчання;

- моніторинг ресурсного потенціалу;

- моніторинг управління ресурсами та процесами;

- спостереження за станом соціально-психологічного середовища;

- контроль стану прозорості освітньої діяльності та оприлюднення інформації щодо її результатів;

- розроблення рекомендацій щодо покращення якості освітньої діяльності та якості освіти, участь у стратегічному плануванні тощо;

- здійснення контролю виконання чинного законодавства в галузі освіти, нормативних документів про освіту, наказів та рішень педагогічної ради;

-експертна оцінка ефективності результатів діяльності педагогічних працівників; - вивчення результатів педагогічної діяльності, виявлення позитивних і негативних тенденцій в організації освітнього процесу та розробка на цій основі пропозицій з поширення передового педагогічного досвіду й усунення негативних тенденцій;

- збір інформації, її обробка й накопичення для підготовки проектів рішень;

- аналіз результатів реалізації наказів і розпоряджень;

- надання методичної допомоги педагогічним працівникам у процесі контролю

2.4. Система контролю за реалізацією процедур забезпечення якості освіти включає:

- самооцінку ефективності діяльності із забезпечення якості освіти;

- моніторинг якості освіти.

2.5. Завдання моніторингу якості освіти:

- здійснення систематичного контролю за освітнім процесом у закладі дошкільної освіти;

- створення власної системи неперервного і тривалого спостереження, оцінюва-ння стану освітнього процесу;

- аналіз чинників впливу на результативність освітнього процесу, підтримка ви-сокої мотивації освіти;

- створення оптимальних соціально-психологічних умов для саморозвитку та са-мореалізації вихованців і педагогів;

- прогнозування на підставі об’єктивних даних динаміки й тенденцій розвитку освітнього процесу у закладі дошкільної освіти.

Моніторинг у закладі дошкільної освіти здійснюють:

- завідувач закладу дошкільної освіти та вихователь-методист;

-засновник;

-органи, що здійснюють управління у сфері освіти;

-органи самоврядування, які створюються педагогічними працівниками та батьками вихованців;

-громадськість.

Основними формами моніторингу є:

- анкетування, опитування, кваліметричні моделі, діагностичні карти;

- участь вихованців у конкурсах, змаганнях, спортивних олімпіадах, святах тощо; -перевірка документації;

- спостереження за заняттями, відвідування заходів.

Критерії моніторингу:

-об’єктивність;

-систематичність;

-відповідність завдань змісту досліджуваного матеріалу;

-надійність (повторний контроль іншими суб’єктами);

-гуманізм (в умовах довіри, поваги до особистості).

Очікувані результати:

-отримання результатів стану освітнього процесу у закладі дошкільної освіти;

-покращення функцій управління освітнім процесом, накопичення даних для прийняття управлінських рішень.

Підсумки моніторингу:

-підсумки моніторингу узагальнюються у схемах, діаграмах, висвітлюються в аналітично-інформаційних матеріалах;

-за результатами моніторингу розробляються рекомендації, приймаються управлінські рішення щодо планування та корекції роботи;

-дані моніторингу можуть використовуватись для обговорення на засіданнях методичних спільнот вихователів закладів дошкільної освіти, нарадах при директору, засіданнях педагогічної ради.

Показники опису та інструментів моніторингу якості освіти:

-кадрове забезпечення освітньої діяльності – якісний і кількісний склад, професійний рівень педагогічного персоналу;

-контингент вихованців;

-психолого-соціологічний моніторинг;

- результати освіти вихованців;

-педагогічна діяльність;

-управління закладом дошкільної освіти;

-освітнє середовище;

- медичний моніторинг;

- моніторинг охорони праці та безпеки життєдіяльності;

-формування іміджу закладу дошкільної освіти.

3.Мета і завдання внутрішньої системи якості освіти

Мета внутрішньої системи якості освіти закладу складається в об'єднанні й інтеграції організаційних, методичних, кадрових зусиль і ресурсів ЗДО з урахуванням різноманітних факторів та умов для досягнення високої якості освітнього процесу та його результатів, що відповідають кращим зразкам і відповідним стандартам.

Основні завдання внутрішньої системи забезпечення якості освіти передбачають розробку та дотримання в закладі вимог до визначення якісних результатів із наступних напрямків:

- збереження та зміцнення фізичного, психічного і духовного здоров’я дитини;

- формування внутрішньої культури особистості в контексті рідної культури, мови, поваги до традицій і звичаїв народу, свідомого ставлення до себе, оточення та довкілля;

- формування особистості дитини, розвиток її творчих здібностей, набуття нею соціального досвіду;

- виконання вимог Базового компонента дошкільної освіти, забезпечення соціальної адаптації та готовності продовжувати освіту.

4. Напрямки роботи системи забезпечення якості освіти

4.1. Використання типових освітніх програм, рекомендованих Міністерством освіти і науки України.

4.2.Розроблення освітніх програм на основі типових та складання на їх основі навчального (індивідуального) плану.

4.3. Науково-методичне забезпечення освітнього процесу.

4.4. Впровадження системи моніторингу рівня знань вихованців.

4.5. Підвищення кваліфікації педагогічних працівників.

5. Критерії ефективності внутрішньої системи

Критеріями ефективності внутрішньої системи забезпечення якості освіти є:

5.1 відповідність досягнень здобувачів освіти державним вимогам до рівня освіченості, розвиненості та вихованості дитини 6 (7) років, сумарного кінцевого показника набутих дитиною компетенцій перед її вступом до школи;

5.2 відповідність узагальнених показників результату освітньої роботи (сформованість певного виду компетенцій) змісту освітніх ліній, визначених інваріантною складовою Базового компонента дошкільної освіти;

5.3ефективність реалізації варіативної складової змісту дошкільної освіти відповідно до індивідуальних інтересів і потреб дітей, запитів і побажань батьків, наявних умов розвитку дошкільників;

5.4 якісний склад та ефективність роботи педагогічних працівників;

5.5 показник наявності освітніх, методичних і матеріально-технічних ресурсів для забезпечення якісного освітнього процесу.

6. Механізм розробки, затвердження, моніторингу,та періодичного перегляду освітніх

6.1 Стандарт забезпечення якості дошкільної освіти – це нормативний документ, який регламентує діяльність адміністрації, педагогів та вихованців із забезпечення якості освіти та визначає міру їхньої відповідальності. Стандарт дошкільної освіти для кожного освітнього рівня розробляє і затверджує Міністерство освіти і науки. Усі вимоги стандарту із забезпечення якості освіти (стандарту) загальні й застосовуються в усіх структурних підрозділах закладу дошкільної освіти.

6.2 На підставі схвалених та рекомендованих Міністерством освіти України програм, заклад дошкільної освіти розробляє власну освітню програму. Освітню програму затверджує завідувач і погоджує з педагогічною радою.

7. Організація внутрішньої системи якості освіти в ЗДО

7.1. Організація внутрішньої системи забезпечення якості освіти в закладі здійснюється на таких рівнях:

І рівень– здобувачі освіти, батьки;

ІІ рівень– адміністрація закладу.

7.2.На першому рівніорганізації внутрішньої системи забезпечення якості освіти соціально-психологічною, логопедичною та методичною службою закладу здійснюється діагностика компетентностей дітей, опитування (анкетування) батьків вихованців щодо якості проведення занять, напрямків діяльності закладу, інтересів та потреб;

Надругому рівні, забезпечення якості освіти визначається за такими напрямами:

-контроль виконання вимог щодо якісної організації освітньої діяльності;

-моніторинг поточних, проміжних результатів навчання здобувачів освіти;

-встановлення та оцінювання рівня досягнень складових компетентностей здобувачів освіти, досягнутих на певному етапі їх навчання . Визначається якість планування, контроль рівня досягнень здобувачами освіти:

-забезпечення публічної інформації про освітні програми; встановлення оперативного зворотного зв’язку з батьками;

- управління якістю (методи та види діяльності);

- щорічне оцінювання здобувачів освіти та загальне оприлюднення результатів таких оцінювань на офіційному веб-сайті (моніторинг);

- забезпечення підвищення кваліфікації педпрацівників;

- забезпечення функціонування та постійне вдосконалення інформаційної системи закладу.

8. Критерії, правила і процедури оцінювання здобувачів освіти.

8.1. Заклад дошкільної освіти регулярно контролює й оцінює показники, пов’язані з внутрішнім забезпеченням якості дошкільної освіти, використовуючи системи контролю, що дозволяє оцінювати якість надання послуг у сфері освіти та їх відповідність встановленим вимогам.

8.2. Внутрішня система моніторингу рівня знань вихованців діє відповідно до нормативних документів закладу дошкільної освіти:

-Положення про академічну доброчесність педагогічних працівників та здобувачів освіти;

- Положення про моніторинг.

8.3. Система оцінювання знань вихованців включає вибірковий, тематичний, комплексний контроль знань та вмінь здобувачів дошкільної освіти.

Компетентнісна освіта зорієнтована на практичні результати, досвід особистої діяльності, вироблення ставлень, що зумовлює принципові зміни в організації освіти, яке стає спрямованим на розвиток конкретних цінностей і життєво необхідних знань і умінь вихованців. Оцінювання ґрунтується на позитивному принципі, що передусім передбачає врахування рівня досягнень вихованця. Метою освіти є сформовані компетентності. Вимоги до обов’язкових результатів освіти визначаються з урахуванням компетентнісного підходу до освіти, в основу якого покладено ключові компетентності.

До ключевих компетентностей належать:

1) рухова, що передбачає здатність дитини до самостійного застосування життєво необхідних рухових умінь та навичок, фізичних якостей, рухового досвіду в різних життєвих ситуаціях;

2) здоров’язбережувальна - здатність дитини до застосування навичок здоров’язбережувальної поведінки відповідно до наявної життєвої ситуації; дотримання основ здорового способу життя, збереження та зміцнення здоров’я у повсякденній життєдіяльності;

3) особистісна, яка характеризується сформованістю самосвідомості – ідентифікація себе зі своїм «Я», позитивна самооцінка, домагання визнання іншими її чеснот, уміння співвідносити «хочу» (мотиви, наміри), «можу» (знання, вміння, навички), «буду» (регуляція поведінки та діяльності), здатність уявляти себе в минулому, теперішньому, майбутньому часі; орієнтування у своїх основних правах і обов’язках;

4) предметно-практична та технологічна, що передбачає здатність дитини реалізовувати творчі задуми з перетворення об’єктів довкілля з використанням різних матеріалів, що спираються на обізнаність із засобами та предметно-практичними діями, з допомогою дорослого чи самостійно у процесі виконання конструктивних, технічно-творчих завдань, завдань з моделювання;

5) сенсорно-пізнавальна, логіко-математична, дослідницька, що передбачають здатність дитини використовувати власну сенсорну систему в процесі логіко-математичної і дослідницької діяльності;

6) природничо-екологічна, що передбачаєздатність дитини до доцільної поведінки в різних життєвих ситуаціях, які грунтуютьсяна емоційно-ціннісному ставлені до природи, знання її законів та формується у просторі пізнавальної, дослідницької, трудової, ігрової діяльності;

7) навички, орієнтовані на сталий розвиток, виявляються у сформованості в дітей початкових уявлень про сталі дії і поведінку, усвідомлені необхідності збереження ресурсів планети й особистої причетності до цього; розвиненості – ефективних звичок соціальної поведінки, економного споживання ресурсів та збереження природи;

8) ігрова, що передбачає здатність дитини до вільної, емоційно насиченої, спонтанної активності з власної ініціативи, в якій реалізується можливість застосування наявних і освоєння нових знань та особистого розвитку через прагнення дитини до участі в житті дорослих шляхом реалізації інтересів в ігрових та рольових діях в узагальненій формі;

9) соціально-громадянська, що передбачає здатність до прояву особистісних якостей, соціальних почуттів, любові до Батьківщини; готовність до посильної участі в соціальних подіях, що відбуваються у дитячих осередках, громаді, суспільстві та спрямовані на покращення спільного життя;

10)мовленнєва, яка передбачає здатність продукувати свої звернення, думки, враження тощо в будь-яких формах мовленнєвого висловлювання за допомогою вербальних та невербальних засобів;

11) художньо-мовленнєва, що передбачає здатність відтворювати художньо-естетичні враження від сприйняття літературних і фольклорних творів засобами різних видів художньо-мовленнєвої діяльності, що засвідчує ціннісне ставлення до художнього слова як культурного явища, друкованої чи електронної книжки, достатній для художньої комунікації рівень літературної обізнаності;

12) мистецько-творча (художньо-продуктивна, музична, театралізована), що передбачає здатність практично реалізовувати свій художньо-естетичний потенціал для отримання бажаного результату творчої діяльності на основі розвинення емоцій та почуттів до видів мистецтва, елементарно застосувати мистецькі навички в життєвих ситуаціях під час освітньої та самостійної діяльності;

13) спортивно-ігрова, що передбачає здатність дитини до пізнання та усвідомлення власної приналежності до обраного виду спортивної гри; спрямування психомоторної діяльності на досягнення умовної мети, дотримання єдиних правил спортивної діяльності як індивідуально, так і в команді, які спрямовані на досягнення найкращого результату; вміння грати в спортивну гру за спрощеними правилами;

14) цифрова, що передбачає здатність використовувати інформаційно-комунікаційні та цифрові технології для задоволення власних індивідуальних потреб і розв’язання освітніх, ігрових завдань на основі набутих елементарних знань, вмінь, позитивного ставлення до комп’ютерної та цифрової техніки;

15) мовленнєва компетентність у площині оволодіння основами грамоти, яка передбачає здатність до фонематичного сприйняття, звукового аналізу елементів мови, готовність до письма, друкування і читання свого імені, простих слів;

16) мовленнєва компетентність у сфері іноземної мови, яка передбачає оперування на базовому рівні основами іншомовних фонетичних, лексичних і граматичних знань у процесі аудіювання, діалогічного та монологічного мовлення;

17) прояв соціальної й навичок фінансової грамотності, означає здатність усвідомити, хто ти є і як потрібно взаємодіяти з іншими людьми;

18) хореографічна, виявляє здатність радіти своїм хореографічним досягненням, естетично насолоджуватися музикою і танцем, визначати красу танцю за власними критеріями.

Основними функціями оцінювання освітніх досягнень вихованців є:

- контролююча – визначає рівень досягнень кожного вихованця, готовність до засвоєння нового матеріалу, що дає змогу вихователю відповідно планувати й викладати освітній матеріал;

- освітня – сприяє повторенню, уточненню й поглибленню знань, їх систематизації, вдосконаленню умінь та навичок;

- діагностико-коригувальна – з'ясовує причини труднощів, які виникають у вихованця в процесі навчання; виявляє прогалини у засвоєному, вносить корективи, спрямовані на їх усунення; ü

- стимулювально-мотиваційна – формує позитивні мотиви навчання;

- виховна – сприяє формуванню умінь відповідально й зосереджено працювати, застосовувати прийоми контролю й самоконтролю, рефлексії освітньої діяльності.

При оцінюванні освітніх досягнень вихованців враховуються:

-характеристики відповіді вихованця: правильність, логічність, обґрунтованість, цілісність;

- якість знань: повнота, глибина, гнучкість, системність, міцність; ü

- сформованість предметних умінь і навичок;

- рівень володіння розумовими операціями: вміння аналізувати, синтезувати, порівнювати, абстрагувати, класифікувати, узагальнювати, робити висновки тощо;

- досвід творчої діяльності (вміння виявляти проблеми та розв'язувати їх, формулювати гіпотези);

- самостійність оцінних суджень.

Характеристики якості знань взаємопов'язані між собою і доповнюють одна одну:

- повнота знань – кількість знань, визначених освітньою програмою;

- глибина знань – усвідомленість існуючих зв'язків між групами знань;

-гнучкість знань – уміння вихованців застосовувати набуті знання у стандартних і нестандартних ситуаціях; знаходити варіативні способи використання знань; уміння комбінувати новий спосіб діяльності із вже відомих;

-системність знань – усвідомлення структури знань, їх ієрархії і послідовності, тобто усвідомлення одних знань як базових для інших;

-міцність знань – тривалість збереження їх в пам'яті, відтворення їх в необхідних ситуаціях.

Оцінювання вихованців старшого дошкільного віку.

Оцінювання результатів освітнього процесу та особистих досягнень дошкільників має формувальний характер, здійснюється вербально, на суб’єктних засадах, що передбачає активне залучення вихованців до самоконтролю і само оцінювання.

Здійснення формувального оцінювання орієнтує вихователя на спостереження за освітнім поступом кожного вихованця. Воно розпочинається з перших днів навчання у закладі дошкільної освіти і триває постійно. Орієнтирами для здійснення формувального оцінювання є вимоги до обов’язкових результатів навчання та компетентностей вихованців старшого дошкільного віку, визначені Державним стандартом дошкільної освіти, і очікувані результати, зазначені в освітній програмі. При цьому особливості дитини можуть впливати на темп навчання, внаслідок чого вона може досягати вказаних результатів раніше або пізніше від завершення зазначеного циклу чи рівня. Вимоги до очікуваних результатів навчання та компетентностей вихованців використовуються для:

- організації постійного спостереження за динамікою формування певних освітніх дій, що співвідносяться з очікуваними результатами, та особистим розвитком вихованця;

- обговорення освітнього поступу з вихованцями та їхніми батьками або особами, які їx замінюють;

- формувального (поточного) та завершального (підсумкового) оцінювання.

Завершальне (підсумкове) оцінювання результатів освіти вихованців старшого дошкільного віку має місце лише в кінці навчального року і проводиться з метою визначення освітніх завдань для реалізації індивідуального підходу до дитини в процесі подальшої освіти. Форми і види перевірок для проведення завершального оцінювання вихователь обирає самостійно з урахуванням особливостей вихованців групи.

Формувальному оцінюванню підлягає процес освіти вихованців, зорієнтований на досягнення визначеного очікуваного результату. Метою такого оцінювання є формування у дитини впевненості в собі, в своїх можливостях; відзначення будь-якого успіху; акцентування уваги на сильних сторонах, а не на помилках; діагностування досягнення на кожному з етапів освіти; адаптування освітнього процесу до здібностей дитини; виявлення проблем і вчасне запобігання їх; стимулювання бажання навчатися та прагнути максимально можливих результатів; запобігання побоюванням помилитися.

Формувальне оцінювання має мотивувати і надихати дитину на освітню діяльність, вияв власних здобутків та сприяти формуванню навичок застосування знань і умінь при виконанні практико орієнтованих завдань.

Невід’ємним складником оцінювальної діяльності є вироблення у вихованців здатності самостійно оцінювати власний прогрес. Для організації самоконтролю можна використовувати різноманітні листки самооцінювання, оформлені у цікавий для дітей спосіб. Здійснення зворотного зв’язку з вихованцями в процесі оцінювання кожної виконаної роботи має орієнтувати їх на успіх, підтримувати й надихати на саморозвиток і вдосконалення. Таким чином виявляється формувальний характер контролю та оцінювання особистісного розвитку вихованців та хід набуття ними освітнього досвіду і компетентностей.

Алгоритм діяльності вихователя

під час організації формувального оцінювання.

1. Формулювання об’єктивних і зрозумілих для вихованців освітніх цілей.

Вихователь спільно з вихованцями розробляє й обговорює цілі заняття.

Ціль має бути вимірною, щоб через оцінювання з’ясувати, на якому рівні вона досягнута.

2. Ознайомлення вихованців із критеріями оцінювання.

Обговорення з вихованцями критеріїв оцінювання робить процес оцінювання прозорим і зрозумілим для всіх суб’єктів освітнього процесу та сприяє позитивному ставленню до самого процесу. Критерії оцінювання для поточного оцінювання мають описувати те, що заявлено в освітніх цілях. Вихованців слід ознайомити із ними до початку виконання завдання. Чим конкретніше сформульовані критерії оцінювання, тим зрозумілішою для вихованців є діяльність щодо успішного виконання завдання.

3. Забезпечення активної участі вихованців у процесі оцінювання. Створення ефективного зворотного зв’язку, який має бути зрозумілим і чітким, доброзичливим та своєчасним. У процесі оцінювання важливо не протиставляти дітей одне одному. Стимулюючим має бути порівняння роботи (відповіді, дії тощо) з тим, як працювала дитина раніше. Доцільно акцентувати увагу лише на позитивній динаміці досягнень дитини. Складнощі у навчанні необхідно обговорювати з учнем індивідуально, аби не створювати ситуацію колективної зневаги до дитини.

Водночас доцільно залучати дітей до взаємооцінювання, при цьому формувати уміння коректно висловлювати думку про результат роботи одногрупника, давати поради щодо його покращення. Це активізує освітній процес, сприяє розвитку критичного мислення, формуванню адекватного ставлення до зауважень, рекомендацій, зміцнює дружелюбність та відчуття значимості кожного в колективі.

3. Забезпечення можливості й уміння вихованців аналізувати власну діяльність (рефлексія). У процесі навчання дітей старшого дошкільного віку важливе значення має становлення елементів рефлексії, спрямованих на спостереження своїх дій та дій одногрупників, осмислення своїх суджень, дій, вчинків з огляду на їx відповідність меті діяльності. Слід зазначити, що здатність до персональної рефлексії у дітей 6-7 років є достатньо обмеженою, але можливості для її розвитку актуалізуються під час роботи в групі. Умовою розвитку рефлексії в цьому віці є включення дитини у взаємодію з наступним (ретроспективним) відтворенням фактичних актів дій та комунікацій в контексті особистісного та спільного значення. Таким чином закладаються основи для самоспостереження і спостереження, які виводяться на рефлексивний рівень у майбутньому. Спонукають до рефлексії запитання: «Що нового дізнався на занятті?», «Що привернуло твою увагу?», «Що нового у спілкуванні?», «Що тебе найбільше схвилювало (що нового в емоціях)?».

4. Корегування спільно з вихованцями підходів до навчання з урахуванням результатів оцінювання.

Формувальне оцінювання дає можливість вихователю, відстежуючи рух дитини до навчальних цілей, здійснити корегування освітнього процесу на ранніх етапах, а вихованцю - усвідомити відповідальність за своє навчання. Оцінка діяльності вихованців має бути позитивною. У випадку невдач або непосильності певної роботи для конкретного вихованця доцільно запропонувати йому легше завдання, аби оцінити й підтримати зусилля.

Інші компоненти формувального оцінювання такі як: конкретний аналіз допущених вихованцем помилок і труднощів, що постали перед ним, та конкретні вказівки про те, як покращити досягнутий результат, не є предметом розгляду у старшому дошкільному віці, але стають актуальними на подальших навчальних етапах.

Формувальне оцінювання можна забезпечити використанням портфоліо, основна суть якого полягає в тому, щоб показати все, на що здібні вихованці. Через твердження «Я знаю», «Я вмію» акцентуються навчальні досягнення вихованців старшого дошкільного віку, розвивається здатність до самооцінювання, поступово збільшується відповідальність за власне навчання. Кожен вихованець має власний стиль і темп навчання. Тому важливо усвідомлювати, що оцінювання вихованця вихователем не повинно стати причиною заниженої самооцінки дитини, що неминуче позначається на її освітній мотивації й успішності.

Під час організації навчання взагалі і оцінювання в старшій дошкільній групі зокрема, важливо створювати для вихованців ситуацію успіху. Навіть невеличке досягнення надихає дітей. А вихователь, звичайно, завжди може знайти можливість запропонувати таку ситуацію, дати таке завдання, щоб навіть найслабший вихованець міг вирізнитися з кращого боку; дуже важливо похвалою відмітити навіть ледь помітне просування уперед: «Добре! Твоя робота зараз набагато краща».

Діти дуже чутливі до оцінювання їх дорослими. Діти старшого дошкільного віку мають характерну особливість сприймати оцінку за виконання якогось завдання як оцінювання себе, а тому негативну оцінку вони розуміють як вияв негативного ставлення до себе з боку вихователя.

Враховуючи цю вікову особливість, а також важливу роль старшого дошкільного віку як «стартового майданчика» для того, щоб задати індивідуальну траєкторію особистості не тільки у навчальній діяльності, а й в особистісному розвитку, вихователю слід використовувати формувальне оцінювання, яке на етапі старшого дошкільного віку має включати два обов’язкових компоненти: 1) доброзичливе ставлення до вихованців як до особистості; 2) позитивне ставлення до зусиль вихованців, спрямованих на розв'язання задачі (навіть якщо ці зусилля не дали позитивного результату).

Облік результатів завершального (підсумкового) оцінювання, що здійснюється з урахуванням динаміки зростання рівня освітніх досягнень вихованців і, фіксується вихователем у таблиці досягнень. Таблиця досягнень має бути зрозумілим документом для батьків дитини або осіб, які їх замінюють, що дає розгорнуте уявлення про освітній поступ дитини перед школою у дитячому садку.

Запропонований зразок таблиці досягнень складається з 2 частин:

· перша частина – характеристика особистих досягнень вихованців, заповнюється у жовтні, як проміжний, та у травні як підсумковий звіт, з метою фіксування освітнього поступу, у якому оцінюється активність дитини, самостійна робота на занятті, співпраця з іншими вихованцями тощо. · друга частина складається з оцінювання компетентностей за освітніми напрямами. Заповнюється тільки у травні. Для оцінювання вихованців пропонується чотирирівневасистема: «має значні успіхи», «демонструє помітний прогрес», «досягає результату з допомогою вихователя», «ще потребує уваги i допомоги».

При заповненні таблиці досягнень пропонуємо відмічати визначення рівня у довільній формі (графічні знаки). Вихователі роздруковують два екземпляри таблиць.

Освітні досягнення вихованців підлягають формувальному і підсумковому (тематичному та завершальному) оцінюванню. Основними функціями оцінювання є мотиваційна, діагностична, коригувальна, прогностична, розвивальна, освітня, виховна, управлінська.

Формувальне оцінювання, метою якого є відстеження особистісного розвитку вихованців, процесу опанування ними освітнього досвіду як основи компетентності, забезпечення індивідуальної траєкторії розвитку особистості, є невід'ємним складником освітнього процесу та здійснюється постійно.

Формувальне оцінювання передбачає організацію вихователем діяльності вихованців щодо усвідомлення ними цілей та очікуваних результатів навчання, способів їх досягнення та визначення подальших освітніх дій щодо покращення досягнень за результатами зворотного зв'язку.

Застосування формувального оцінювання уможливлює розв'язання таких освітніх завдань:

- підтримання бажання вчитися та прагнути максимально можливих результатів;

- сприяння оптимальному темпу здобуття освіти вихованцями;

- формування у вихованців упевненості у собі, усвідомлення своїх сильних сторін;

- формування у вихованців рефлексивного ставлення до власних помилок і розуміння їх як невід'ємних етапів на шляху досягнення успіху;

- забезпечення постійного зворотного зв'язку щодо сприйняття та розуміння вихованцями освітнього матеріалу;

- здійснення діагностування особистісного розвитку та освітніх досягнень вихованців на кожному з етапів навчання.

Об'єктами формувального оцінювання є процес навчання вихованців, а також результат освітньої діяльності на певному етапі навчання.

Провідна роль у формувальному оцінюванні належить критеріям, за якими воно здійснюється. Критерії оцінювання визначаються вихователем (із поступовим залученням до цього процесу вихованців) відповідно до кожного виду роботи та виду діяльності вихованців. Орієнтирами для визначення критеріїв формувального оцінювання є вимоги до обов'язкових результатів освіти та компетентностей вихованців старшого дошкільного віку, визначені Державним стандартом дошкільної освіти до першого циклу навчання у першому класі, і очікувані результати, зазначені в освітній програмі закладу дошкільної освіти.

Формувальне оцінювання здійснюється шляхом:

- педагогічного спостереження вихователя за освітньою та іншими видами діяльності вихованців;

- аналізу портфоліо вихованців, попередніх освітніх досягнень їх, результатів їхніх діагностичних робіт;

- самооцінювання та взаємооцінювання результатів діяльності вихованців; - оцінювання особистісного розвитку та соціалізації вихованців їхніми батьками;

- застосування прийомів отримання зворотного зв'язку щодо сприйняття та розуміння вихованцями освітнього матеріалу за допомогою дидактичних ігор та вправ.

Педагогічне спостереження за освітньою та іншими видами діяльності вихованця здійснюється вихователем протягом року. Залежно від мети спостереження, вихователь може оцінювати дітей в різноманітних ситуаціях, коли вони працюють в парі, групі, індивідуально. Оцінюються також не тільки освітні результати вихованця, але і його активність, зацікавленість, мотивація, що є також важливими цілями у дошкільному навчанні. Результати педагогічних спостережень (зміни в поведінці вихованця, його емоційних реакціях, мотивації, вольових проявах, зниження чи підвищення результативності освітньої діяльності тощо) рекомендуємо фіксувати у висновках дня календарного планування (тобто щодня). Ці нотатки дозволять вихователю під час підготовки до заняття дидактично доцільно визначати освітні завдання для кожної дитини та під час індивідуальних зустрічей з батьками, аргументовано обговорювати результати навчання вихованця та способи їх удосконалення, аргументовано робити записи у таблиці досягнень на початку та наприкінці навчального року. Висновки дня вихователь ведете у довільній формі, і це є його особистим документом та не підлягає перевірці з боку адміністрації.

9. Перспективний план розвитку освітньо-виховної системи ЗДО.

Перспективний план розвитку освітньо-виховної системи ЗДО визначає основні напрями, пріоритети, завдання та їх реалізацію засобами кадрової, соціальної політики, управлінням і фінансуванням, структурними і змістовними змінами в розвитку освітньо-виховної системи ЗДО.

Планування розвитку освітньо-виховної системи ЗДО до 2024 року зумовлено необхідністю кардинальних змін, спрямованих на підвищення якості і конкурентоспроможності ЗДО, вирішення стратегічних завдань, що стоять перед закладом в нових економічних і соціокультурних умовах міста.

Дошкільна освіта – це стратегічний ресурс для всебічного розвитку дитини та забезпечення її особистісних та національних інтересів, а також зміцнення авторитету та іміджу ЗДО, де створені умови для самореалізації кожної особистості.

Враховуючи основні положення Національної доктрини розвитку освіти, увага педагогів все більш фокусується на створенні моделі закладу дошкільної освіти, як відкритої цілеспрямованої соціальної системи, яка використовує в своїй діяльності загальні закономірності сучасного менеджменту.

Визнання необхідності свідомого управління змінами, їх передбачення, регулювання, пристосування до змінюючих зовнішніх умов прискорює процес оновлення діяльності в ЗДО. Тому питання суттєвих змін до деяких підходів к плануванню діяльності закладу потребує значного корегування. Освітня база закладу потребує значного оновлення; треба поширити використання ІКТ у педагогічній роботі; організувати освітній процес за методиками та технологіями, які активізують розумову діяльність і творчо організовують освітній простір.

На сучасному етапі плідна співпраця усіх учасників освітньго процесу набуває найактуальнішого змісту, насамперед по створенню та оптимізації гармонійного розвивального середовища для дорослих і дітей.

Програма розвитку дошкільного навчального закладу визначає стратегічні пріоритети розвитку ЗДО, започатковує організаційні шляхи її реалізації, обґрунтовує ресурсні потреби. Вона скеровує учасників освітнього процесу до реалізації ціннісних пріоритетів особистості, суспільства та держави на засадах європейських вимірів якості освіти.

Самоаналіз та програма розвитку згідно положення внутрішньої якості освіти ЗДО2

1. Паспорт Програми розвитку

1. Паспорт Програми розвитку

Процес SWOT–аналізу на основі діяльності ЗДО формувався за допомогою блоків питань (напрямків діяльності)

Таблиця 1

2. SWOT–аналіз діяльності ЗДО